Його називають одним із найбільш прогресивних музикантів України та флагманом вітчизняної інтелектуальної поп-музики. Він є автором численних музичних треків не лише для проєкту власного, відомого під назвою Pianoбой, але й для кінострічок та популярних телесеріалів.
Про цю неординарну творчу особистість, про артиста, ім’я якого Дмитро Шуров, розповідається далі. Стаття зосереджує увагу читача на життєписі музичного митця, його кар’єрі в різні часові періоди, та висвітлює моменти співпраці даного автора й виконавця з іншими знаменитостями в Україні та не тільки.
Також у тексті наводяться відомості про родину артиста, його найбільше досягнення, життєві пріоритети й дитячі спогади.
Біографія Шурова: дитинство та юність
Малою батьківщиною такого музиканта є Вінниця. Народився він у цьому українському місті в 1981році, 31 жовтня.
Батьки хлопчика були творчими людьми. Його батько писав картини, а мама навчала дітей грі на фортепіано. Майбутній артист зростав у натхненній та неординарній атмосфері, не позбавлений батьківської турботи.
Батьки його намагалися своєму синові дати найкращу освіту, яка допомогла б йому «вийти в люди».
Школу Діма закінчував в Європі, неподалік Франції. А після здобуття атестата про середню освіту, він переїхав до США. У цій країні хлопець вступив до коледжу, в якому продовжив навчання. Навчаючись, Шуров став учасником джазового оркестру.
Хоча знання Дмитром англійської та французької мови було досконалим, юнак відчував за межами рідної країни дискомфорт. Коли йому виповнилося 18 років, він повернувся додому та вступив до Київського лінгвістичного університету.
Перші пісні Шуров у тандемі з сестрою Ольгою написав у підлітковому віці. Текст до цих музичних треків був англійськими.

Дмитро Шуров та «Океан Ельзи»
У столичному вузі хлопця оточувало багато однокурсників, що в наступному також стали відомими у сфері музичного шоу-бізнесу. Серед них варто назвати Дмитра Остроушка, Ірену Карпу та Кашу Сальцову.
Творчий шлях Шурова продовжився в нині легендарній рок-групі «Океан Ельзи», до якої юнак потрапив за збігом обставин у період навчання на другому курсі.
Якийсь приятель бас-гітариста цього гурту, Юрія Хусточки, почув гру на роялі Дмитра. Після цього молодого піаніста запросили до колективу.
У 2000 році він став одним із його членів, через що змушений був покинути навчання. Того ж року хлопець виступив зі своїм дебютним концертом у місті Одеса і став співавтором композиції «Ото була весна».
Наступний рік для даного учасника «Океану Ельзи» виявився з погляду творчості плідним: він відігравав численні концерти та взяв участь у студійному записі двох платівок.
Масштабні концентри тури відповідного рок-гурту, що відбувалися в період з 2001 по 2004 рік, мали назви «Вимагай великого», «Тур суперсиметрія», «Тихий океан» та «Кращі пісні за 10 років».
А потім Дмитро Шуров, прагнучи внутрішньої свободи та мріючи про створення власного гурту, вирішив залишити цей відомий колектив. Сталося це у 2004 році.

Подальші творчі пошуки й проєкти
Музична кар’єра Дмитра продовжилася в групі Esthetic Education. Митець причетний до презентації двох альбомів цього колективу – Face Reading та Werewolf, що здобули визнання та успіх. Розпад Esthetic Education відбувся у 2011 році.
До цього часу Шуров встиг попрацювати разом із російською співачкою Земфірою та стати одним із продюсерів альбому «Спасибі» цієї рок-виконавиці.
Тоді ж артист провів масштабне концертне турне, що включило понад сотню виступів на великій сцені.

Серед них особливу увагу глядачів та критиків здобув концерт Дмитра в московському Зеленому театрі. Цей захід був записаний відомою режисеркою Ренатою Літвіновою.
Пізніше музикант розірвав співпрацю з Земфірою. Намагаючись реалізувати себе в новому жанрі, він працював над оперою «Лев та Лея». Цей музичний твір лунав у столиці Франції під час показу фешн-дизайнерки Ахмадуліної.
Ця робота все більше схиляла Шурова до думки про необхідність заснування власного музичного колективу.
Pianoбой: історія створення та успіху
Таку назву отримав створений музикантом у 2009 році колектив. У роботі над відповідним проєктом йому допомагала сестра Ольга.
Чому артист обрав для себе саме такий творчий псевдонім, достеменно невідомо. Дебютний його виступ під ним відбувся у Moloko Music Fest. Шуров тоді презентував широкому загалу свою першу власну музичну композицію з філософською назвою «Смысла.нет» на ТБ та радіо.
А датою його першого сольного концерту, що викликав фурор, стало 29 грудня 2009 року.
Наступного року молодий український музикант Pianoбой повідомляє аудиторію власних фанатів про початок його роботи над дебютним альбомом та після цього вирушає в концертне турне. Під час такого клубного туру артист відвідав багато обласних центрів України.
Пізніше Шуров став одним з учасників спільного альбому «Брюссель». Крім Дмитра, у створенні цієї платівки брали участь Святослав Вакарчук, Макс Малишев, Сергій Бабкін та Петро Чернявський.
А презентація першого сольного альбому Pianoбой «Прості речі» відбулася у 2012 році навесні.
Наступний рік музикант ознаменував виходом платівки «Не припиняй мріяти». Тоді ж Шуров став лауреатом премії ELLE Style Awards в номінації «Співач».
У 2025 році співаком був записаний черговий альбом Take off та здійснений новий концертний тур містами України.
Музикант написав пісні для серіалу «Не зарікайся», що транслювався на національному телебаченні, на каналі ТРК Україна у 2016 році. Ця стрічка викликала неоднозначні думки – деякі критики побачили в ній антиукраїнський підтекст.
У 2022 році Дмитра запросили на посаду офіційного музичного продюсера відбору на міжнародний фестиваль «Євробачення-2023».

Сімейний стан артиста
Дмитро Шуров, особисте життя якого не є для шанувальників секретом, вважає себе однолюбом.
Він офіційно перебуває в шлюбі з дівчиною Ольгою, яка після заміжжя взяла прізвище чоловіка та виконує роботу його особистого асистента й PR-менеджера за сумісництвом.
До шлюбу пара деякий час просто жила разом.
Подружжя має спільного сина, якого звати Лев. Наразі йому вже 21 рік.
Однога разу в інтерв’ю музикант розповів, що його кохання викликає в нього асоціації з ароматами жовтня, хризантем та Криму.
За словами Дмитра, в його родині панує взаємоповага, яку він дуже цінує.

Найвідоміші хіти, кліпи та цікаві факти
В Україні та за її межами повсюдно можна почути відомі пісні Pianoбой. До них варто віднести музичні композиції «Полуничне небо», «Лучшее, что есть», «Родимки», «На вершині», «Вітчизна» й інші треки.
Своєю улюбленою піснею Шуров вважає «Відьму», а хіт «Айсберги» позиціонує як своєрідний концертний бойовик, що заряджає позитивом та спонукає до готовності відкриватися новим подіям.
Найбільш романтичним хітом Дмитра з філософськими нотками є композиція «Цілуй мене».
З юних років цей артист вважає себе справжнім патріотом – простір за межами України для нього є чужим. Саме це відчуття змусило хлопця повернутися зі Сполучених Штатів до рідного краю.
Практично всі знають, чим відомий Pianoбой, та чули його чудові пісні, але деякі речі про цього артиста публічно не оприлюднюються.
До них можна віднести захоплення музиканта дорогими алкогольними напоями на кшталт віскі та лікера, а ще абсолютне невміння куховарити та веселитися під час свят як гість.
Перші гроші Дімою були зароблені ще в підлітковому віці. Він заробив 5 доларів і витратив їх на солодощі.
Pianoбой і Вінниця
Місто Вінницю музикант вважає своїм рідним. Журналістам знаменитий співак не соромиться розповідати, що він із району Вишенька, який багато років тому був околицею міста, а зараз перетворився на повноцінний міський район.
Особливим куточком своєї малої батьківщини Шуров вважає Сабарівську ГЕС. У дитинстві він любив їздити до цієї станції на велосипеді, милуючись краєвидами довколишніх листяних лісів та ланів.
А ще дитиною Дмитро любив купатися біля дамби, борючись з бурхливою течією – таке купання було досить екстремальним, але дарувало хлопчику яскраві враження, які він пам’ятає й досі.

Шуров знає про Вінницю багато легенд та реальних історій, пов’язаних із перебуванням в цьому місті видатного письменника Михайла Коцюбинського.
З душевним теплом згадує він і бальні танці, якими займався в дитячі роки в рідному місті – на його думку, що там були найгарніші дівчатка.
Більше про світське життя у Вінниці читайте за посиланням.