За даними останніх досліджень науковців, рейтинг екологічно чистих міст України очолює Вінниця. Але цей обласний центр Поділля, напрочуд затишний, гостинний та атмосферний, вартий уваги мандрівників і з багатьох інших причин.
Про те, яке історичне минуле, скільки років Вінниці, хто став фундатором цього містечка, про його розвиток, головні події життя за різних епох та сучасні родзинки можна прочитати далі.
Сторінки давньої історії
Перша писемна згадка про цей населений пункт датується далеким XIV століттям, точніше, 1363 роком.
Щоправда, в похмурі середньовічні часи Вінниця ще не була ані містом, ні навіть поселенням. Відповідну назву отримала оборонна споруда. За даними джерел така цитадель із архітектурою замка була зведена із дерева. Побудували її на вершині пагорбу, що здіймався над річкою Вінничка. Ця водна артерія є притокою могутнього Бугу.
Не є таємницею і той факт, ким заснована Вінниця – побудувати форт з однойменною назвою дав розпорядження Федір Коріятович, представник князівської династії. Цього можновладця і вважають фундатором міста.
Відомо, що замкове укріплення, що стало першою вінницькою будівлею, мало строгу форму прямокутника та було достатньо компактним. Його ширина складала 50 метрів, а довжина – 70 метрів. Будматеріалом для фасаду форту стала деревина дуба та сосни. Перед входом до замку знаходилася конструкція підвісного мосту, яка мала забезпечувати його захист.
За даними джерел, на території фортеці також звели невеликий храм та колодязь, а з річкою дане укріплення сполучали спеціально вириті підземні ходи.
Минуло лише кілька десятиліть від того року, коли заснована Вінниця, і фортеця стала постійним об’єктом нападів татарів. У період із 1400 по 1569 рік на замок було вчинено 30 загарбницьких нападів – щоразу їх наслідками ставали пожежі, спустошення та грабування.
Такі трагічні події змусили місцевих можновладців звести нове дерев’яне укріплення – місцем для нього обрали острів Кемпа. Ця подія дала початок розвитку на правобережжі Південного Бугу «нового міста».
Проте і цей замок нападникам невдовзі вдалося спалити. Пізніше його відновили, але вогонь завдав шкоди, знищивши важливі документи, в тому числі грамоту, що засвідчувала Магдебурзьке право міста. Поновити його, як засвідчує історія Вінниці, вдалося лише в 1640 році.
Наприкінці XVІ століття місто набуло статусу столиці Брацлавського воєводства – така подія відкрила перспективу для його економічного розвитку.
У 1790 році Вінниця відійшла під владу Російської імперії. За кілька років фортеці на острові вже не було, а її земляні укріплення використали для побудови тюрми.
Місто в період ХІХ-ХХ століть
Згідно даних перепису 1860 року, на той час кількість населення містечка складала 10 тисяч, при цьому в ньому працювало майже дві сотні крамниць, був театр, окружна лікарня, суд та п’ять шкіл.
Поштовх для появи на території Вінниці промислових підприємств та пожвавлення її торгівельного життя дала прокладка залізниці від Києва до Одеси в 1870 році.
До початку минулого століття населення міста виросло майже до 35 тисяч. Тоді мешкали у ньому переважно євреї та українці. На території всієї Подільської губернії товарооборот у даному центрі був найбільшим.
Складні часи головне місто Вінниччини переживало в період Першої світової війни та революції. У ці роки в ньому неодноразово змінювалася влада – вона то захоплювалася більшовиками, то переходила до Центральної ради, то до уряду УНР, то до німців.
У 1923 році радянська влада в місті була поновлена. Вінниця набула статусу адміністративного центру округу, а в 1932 році очолила Вінницьку область.
Черговим випробуванням для вінничан стала Друга світова війна. Місто було окуповане фашистами, а неподалік нього розташовувалася ставка Гітлера «Вервольф». Цей об’єкт мав інфраструктуру, що включала електропідстанцію, кінозал, радіотелеграф, казино, басейн, кілька підземних ліфтів та залізобетонний бункер для фюрера.
Нацисти створили на території Вінниці два концтабори – вони стали місцем загибелі понад 12 тисяч військовополонених. Десятки тисяч містян єврейської національності були розстріляні, понад 13 тисяч молоді відправили в Німеччину на примусові роботи.
Визволити місто від фашистських окупантів удалося лише навесні 1944 року.
Чотири роки знадобилося вінничанам, що відновити зруйновану промисловість своєї малої батьківщини практично повністю. У ньому виросли нові потужні заводи, розвивалося виробництво харчове, запрацювали підприємства легкої, хімічної та багатьох інших промислових галузей.
Нова історія Вінниці розпочалася після здобуття Україною Незалежності. Місто поступово отримало сучасне обличчя, нові житлові мікрорайони та чудові локації відпочинку.
Цікаві факти минулого й сьогодення
Історики досі не можуть дійти єдиної думки, чому так називається Вінниця. Одні з них переконані щодо походження її назви від давньослов’янського слова «вено», що перекладається як «дар». Інші доводять, що своєю назвою місто завдячує наявності на його території в древні часи багатьох винокурень, тобто винниць.
Є й такі дослідники, які вважають, що найменування центру Вінниччини пішло від назви річки Віннички.
Вінниці вдалося тричі побувати столицею України. Вперше вона очолила державу 1918 року, вдруге стала головним містом УНР 1919 року, а востаннє – в 1920-му.
Це місто є малою батьківщиною видатного письменника й громадського діяча Михайла Коцюбинського. Близько двох десятиліть мешкав у Вінниці й знаменитий науковець та хірург Микола Пирогов. У місті є музей, присвячений цьому академіку, та меморіальний парк, в якому збереглося декілька ним власноруч посаджених дерев.
Найвищою спорудою міста та його візитівкою є зведена 1961 року телевежа – висота її щогли сягає 354 метрів, а важить відповідна металоконструкція близько 450 тонн.
Інший символ міста – світломузичний фонтан, збудований 2011 року. Встановлений цей найбільший на Європейському континенті водограй, габарити якого складають 97 х 10 метрів, на воді, в акваторії річки Буг. Струмені фонтану здіймаються на висоту понад 60 метрів.
Вінниця є беззаперечним лідером України з точки зору якості доріг та сервісу – згідно даних досліджень соціологічної групи «Рейтинг», вона визнана найкомфортнішим містом.
У наші дні адміністративний центр Вінниччини має чудово розвинену інфраструктуру, багато місць відпочинку й архітектурних і культурних пам’яток.
Більше про історію Вінниці читайте на нашому сайті в категорії “Історія“.