Підвищенню популярності у туристів будь-якого регіону та інтересу відвідувачів певної локації сприяє не лише її архітектура, інфраструктура та історичні й природні пам’ятки. Цікавість мандрівників викликають міфи та епічні перекази, що переходять із вуст у вуста, з покоління в покоління.
Ця стаття розповість про найвідоміші вінницькі легенди, присвячені обласному центру та культовим туристичним об’єктам Вінницької області. Відповідні народні повір’я, давні та сучасні, моторошно-містичні або лірично-романтичні, фахівці розцінюють як важливу форму культурної ідентичності її мешканців.
Походження назви міста
Здебільшого науковці вважають, що своє найменування Вінниця отримала від назви місцевої річки Віннички.
Проте існує міфічна оповідка, що пояснює, як виникла ця назва, в подробицях. Якщо вірити відповідній легенді, колись на узбережжі Бугу жив чоловік, що мав двох доньок. Одну з них звали Вишенькою, а іншу – Вінничкою.
Коли дівчатка виросли, батько повіддавав їх заміж за рибалок, та допоміг збудувати донькам оселі. Хатина Вишеньки була на правому березі річки, а її сестри – на лівому. Життя молодих родин було щасливим та спокійним до нашестя ворогів.
Нападники мали намір зробити Віничку та Вишеньку рабинями. Але вільнолюбні дівчата не збиралися коритися загарбникам. Не маючи виробу, вони спалили себе живцем у власних будинках. Першою так вчинила Вінничка. Хати нескорених сестер згоріли вщент.
Багато років потому в цій місцевості оселилися нові мешканці. Дізнавшись про гірку та трагічну долю сестер, люди вирішили вшанувати їх пам’ять. Їхніми іменами поселенці назвали дві місцевих річки – притоки Бугу. А щоб мати змогу чинити опір ворогам надалі, вони побудували першу оборонну споруду майбутнього міста. Цю фортецю назвали Вінницею.
Існують і інші легенди Вінниці, що розказують про окремі будівлі цього найкомфортнішого в Україні міста. Кожна з них цікава по-своєму.
«Айсберг»
У вінничан поширене інше найменування відповідного архітектурного об’єкту, що демонструє оригінальну форму літери «Y». Цю нестандартну будівлю, відому під кодовою назвою «Айсберг», містяни давно прозвали «Книжкою».
Городяни подейкують, що метою зведення такої бункерної споруди була евакуація представників влади міста й області у випадку надзвичайних ситуацій, зокрема, радіологічної небезпеки.
Відомо, що під дахом цієї будівлі розташовуються кімнати зі стінами зі свинцю, здатними захистити від радіації. А під «Айсбергом» прокладена мережа підземель, що включає кілька поверхів.
Поширювачі відповідної легенди про підземелля Вінниці (а таких людей чимало), розповідають, що підземна частина «Книжки» набагато більша від її наземного фасаду. А ще це підземелля сполучене ходами-тунелями з різними частинами міста. Один із них веде прямісінько до лікарні імені Пирогова.
На майдані перед цією спорудою часто спостерігається туман. Таке дивне явище є наслідком сирості її підземних бомбосховищ.
Легенда про телевежу
Телевежи є практично в кожному великому місті, проте мало які з них стали об’єктами для таких моторошних вигадок та оповідок, як телевежа Вінниці.
Даний об’єкт заввишки понад 350 метрів, на думку старожилів міста та їх пращурів, що жили за радянської епохи, був побудований суто з метою «оброблення» мозку та психіки людей.
Нібито це був один із численних напрямків експериментальних дослідів над людьми, ініційований Сталіним та Гітлером. Вінничани розповідають про масштабні психологічні проєкти, що проводилися під грифом «Цілком таємно» і мали кодові назви «Одіссей», «Тритон» та «Базилік».
Даних, щоб підтвердити чи спростувати такі твердження, нема. Поширена також думка, що вінницька телевежа, яка називалася Н350, була адаптована до вимкнення електроніки ворожих повітряних суден. Вона могла їх виявляти та знешкоджувати.
Своє функціонування ця телевежа припинила давно, невдовзі після розпаду СРСР, проте її досі не демонтували.
Маєток Новінського
Про цей дивний, збудований на скелі дім традиційно розповідають екскурсоводи, згадуючи відомі легенди Вінниці.
Відповідна садиба була зведена за розпорядженням Новінського. Колись цей молодий чоловік був палко закоханий у дівчину, на ймення Юля. Але ці почуття не змушували Новінського бути своїй коханій вірним. Він її постійно зраджував, наївно вважаючи, що Юлія не помічає його невірності.
Одного разу ця дівчина, доведена до відчаю легковажністю та гультяйством свого обранця, вчинила самогубство. Вона кинулася вниз зі скелі. Це було улюблене місце прогулянок закоханої пари.
Чоловік зрозумів причину вчинку Юлі, але каяття прийшло до нього запізно. Тоді на згадку про своє втрачене кохання Новінський вирішив побудувати на скелі дім.
Легенди Вінниччини: містичні місця та їх історії
Один із таких переказів розповідає про жіночий монастир, побудований в селі Коржівка Немирівського району. Звели цю чернечу обитель приблизно на рубежі XVIII-XIX століть. На той час поселення, на території якого збудували цю святиню, називалося Свинцицями.
Монастир став не лише осередком молитов та богослужінь, але й місцем, у якому займалися вишиванням та ткацтвом. Одного разу на храм напали татари. Помітивши наступ ворогів завчасно, черниці швидко залишили житло. Тікаючи, монахині взяли з собою лише церковне начиння.
А старовинні цінні ікони та інші цінні реліквії й скарби черниці віднесли до глибокої печери, що знаходилася під їхньою домівкою. Кілька ченців запаслися необхідними речами й замкнулися всередині монастиря. Втікачі обіцяли згодом повернутися, щоб визволити цих монахів, але своєї обіцянки не дотрималися.
У наш час старий храм практично зруйнованим і реставрації не підлягає. Він нього лишилися тільки рештки стін.
Легенди про Вінницю й підпорядкований цьому місту обласний регіон розповідають, що наразі тут мешкають привиди. Біля руїн оселі пізньої пори чуються їхні кроки та скрипіння дверей, а в вікнах колишнього монастиря миготять вогники світла.
Яремин ліс
Такий зелений масив росте посеред села Подільського.
Давній переказ розказує, що за давніх часів, коли цей населений пункт був малесеньким хутірцем, у ньому оселився роботящий парубок Ярема. Біля хати цього селянина був глибокий яр, яким протікала заболочена річка. Навесні течія ставала бурхливою, тому улоговина розмивалася, роблячись все ширшою. Таким чином, дім селянина й сусідні хати були під загрозою руйнування.
Щоб зарадити лиху, Ярема вирішив засадити яр молоденькими деревами. Цю благородну справу хлопець взявся робити самотужки, бо всі селяни в допомозі йому відмовили, заявивши про невідкладні справи. А наполегливий Ярема викопував дерева всюди, де їх знаходив, і саджав.
Його праця була непростою та копіткою. Одного разу настала жахлива спека, через яку молоді саджанці були приречені на загибель. Але винахідливий Ярема врятував деревця, зробивши греблю, що перегородила дно ярка. Ось тоді вже йому стали допомагати односельчани. Вони разом, гуртом зробили невеличкий ставочок, з якого можна було поливати молоденькі насадження.
Ліс та ставок мешканці Подільського, який існує в цьому мальовничому селі дотепер, досі називають Яреминим.
Легенди про історичні події Вінниці
Одна з цих історій розповідає про ставку Гітлера, відому під назвою «Wehrwolf» та побудовану навесні 1942 року за часів німецької окупації міста.
Відомо, що цей військовий закритий об’єкт був обладнаний протипожежною системою, а ще його інфраструктура включала каналізаційну та водопровідну комунікацію.
Це був бункер, недоступний для цивільних. Невідомо як, але в нього вдалося проникнути німецькому лікарю Фердинанду Зауербруху. Пізніше цей медик опублікував свої мемуари про ставку Гітлера в Вінниці, які були продані до Голівуду й стали основою для екранізації фільму.
Коли гітлерівці в 1944 році відступали, вони відповідний об’єкт за наказом військового керівництва знищили. Він був підірваним та спаленим.
У наш час дослідження даної локації тривають, але відбувається даний процес вкрай повільно через постійний брак коштів. Про наявність на території ставки Гітлера трьох величезних бомбосховищ розповідають хіба що містичні легенди Вінниці, а наукового підтвердження відповідні здогади поки що не знайшли.
Цікаві факти
Однією із найбільш містичних локацій центру Вінницької області вважається Психіатричний госпіталь. Любителі жахливих оповідок розказують, буцімто у цій лікарні для психічно хворих людей за минулих часів пацієнтів лікували дивними та жорстокими методами. Їм робили кровопускання, морили голодом, змушували пити оцет та завдавали болю опіками.
Медики в цій установі відверто знущалися над душевнохворими. Щоб вгамувати останніх, санітари використовували не лише спеціальні сорочки, але й ремені та кайдани. Не дивно, що поруч із госпіталем знаходиться цвинтар, на якому ховали тих, хто такого «лікування» не витримував.
Розповідають місцеві легенди й про те, що привиди цих померлих, замучених душ бродять лікарнею та її околицями й досі.
З Вінницею пов’язане життя та творчість багатьох видатних особистостей – це письменник Михайло Коцюбинський, байкар Степан Руданський та письменник Михайло Стельмах.
У місті жив видатний культурний і політичний діяч Костянтин Острозький та філософ Мануїл Козачинський, робили свої наукові відкриття біологи Федосій Добжанський та Данило Заболотний.
Почути правдиві факти та дивовижні легенди про відомих людей Вінниці можна під час тематичних авторських екскурсій.
Більше про історію Волині читайте у статті.
Ukrainian 