Микола Пирогов – визначна особистість, про якого знає чимала кількість людей. Він зробив величезний вклад у розвиток медицини, а надто хірургії. Його ім’я відоме практично кожному, адже до наших днів методами вченого користуються на практиці.
Микола Пирогов: ранні роки
Пирогов. національність якого визначити досить складно, народився у Москві у 1810 році. Він був тринадцятою дитиною у своїй сім’ї. Його батьком був військовий казначей Іван Іванович Пирогов. Багато документів вказують на те, що Пирогов народився у 1808 році. Початкову освіту здобував вдома, а потім в приватному пансіоні Василя Кряжева. Але освіту Микола змушений був залишити через погіршення матеріального становища у батьків. Велику роль відіграв у житті Миколи медик Єфрем Мухін, який часто бував у домі Пирогових і навіть пропонував вчити хлопця за гроші держави, але мати відмовилася від цього, бо вважала це принизливим.
У 1824 році Микола вступив на медичний факультет Московського університету. В той час сім’я дуже бідувала та у хлопця навіть не було студентського мундира. У 1828 році Пирогов закінчив кафедру лікувальних наук в університеті та був зачислений у вихованці Професорського інституту при Дерптському університеті. В цей час він познайомився з Василем Жуковським, Володимиром Далем.
Який вклад Пирогова у науку? Надзвичайно великий. Адже ще у 1833 році Микола Іванович захистив дисертацію і був направлений в Берлінський університет. У 1936 році Микола повернувся додому і почав працювати в Дерптському університеті. У 1841 році Пирогов у Петербурзі очолив кафедру хірургії в медичній академії. Він також керував військово-сухопутним госпіталем. Професор вчив військових хірургів і допрацьовував методи, які тоді існували. Що є внеском М. І. Пирогова в хірургічну науку? Він почав розробляти такі методи, які дозволяли уникати ампутацій. Один з методів до цього часу називається «операцією Пирогова».
Вчений проводив дослідження на заморожених трупах. По суті, Пирогов став засновником топографічної анатомії. У 1859 році був опублікований анатомічний атлас, що став важливою книгою для хірургів. Пізніше на основі цих знань були закладені основи оперативної хірургії.
У 1846 році Микола Пирогов став членом-кореспондентом Академії наук.
У 1847 році медик поїхав на Кавказ у дієву армію. Він хотів побачити як всі методи будуть працювати на практиці. Саме на Кавказі він вперше зробив перев’язку бинтами, що були просочені крохмалем. Така пов’язка виявилась дуже надійною. Також у 1847 році лікар вперше провів операцію з ефірним наркозом. В результаті він зробив потім 10 тисяч таких операцій. В тому ж році Пирогов отримав статус статського радника.
6 листопада 1854 року Пирогов виїхав на Кримську війну. Він став головним хірургом Севастополя. У 1855 році лікар вперше застосував гіпсову пов’язку, що допомогло уникати ампутації пораненим. Крім того, він розділив сестер милосердя на кілька груп, що було новим на той час. Саме під час Кримської війни Микола Іванович застосував на практиці метод сортування поранених, що допомогло багатьом людям врятувати життя. Такий метод застосовують і зараз, а Пирогова вважають засновником військово-польової хірургії.
Пізніше Пирогов потрапив в немилість до російського імператора, і вченого відправили в Одесу, де він займався справами навчання. Чоловік намагався реформувати систему освіти, але це було дуже складно. Пирогов мав довічне утримання.
Микола Пирогов та його внесок в історію Вінниці
В якийсь момент Пирогов вирішив усамітнитися в садибі Вишня у Вінниці. Тут він побудував дуже гарний маєток, аптеку, лікарню, висадив сад. У лікаря був чіткий розпорядок дня: прогулянки, чай, робота в саду. Снідав однією стравою та міцною кавою. Приймав пацієнтів. До кінця днів лікар продовжував працювати. Але два рази в тиждень він цілий день приймав бідняків. Після операції завжди тримав руки в кишенях, щоб люди йому не платили. Живучи у Вінниці, Пирогов розмовляв українською. Покидав маєток всього два рази у 1870 і 1877-78 роках під час російсько-турецької війни.
В якийсь момент у лікаря на піднебінні з’явилася виразка, яка не заживала. Пирогов звернувся до Скліфософського і до інших світил. Всі вони сказали, що виразка доброякісна. Вважається, що Пирогова просто обманули, що допомогло йому працювати до останніх днів життя. За місяць до смерті вчений сам писав, що у нього рак верхньої щелепи.
Помер 23 листопада 1881 року. Його тіло забальзамували й збудували спеціальний склеп, де тіло і досі зберігається. Має Пирогов мавзолей, в якому лежить його тіло у мундирі під скляним куполом. Тіло було кілька разів ребальзамовано. Кажуть, що збереглася не лише зовнішня оболонка, а й органи, чому є свідчення на томограмі. До речі, про бальзамування тіла дружина Пирогова говорила ще до його смерті та зверталася до знайомих лікарів.
Національний музей-садиба М. І. Пирогова знаходиться у Вінниці на вулиці Пирогова, 155, працює щодня, крім понеділка.
Пирогов: цікаві факти
Микола Пирогов врятував Джузепе Гарібальді, коли той був в ув’язнені у форті Варіньяно. У чоловіка була виразка на нозі, яка не заживала. Виявилося, що у тілі була куля, яку ніхто не помічав. Вважається що Пирогов врятував Гарібальді не лише ногу, а й життя. Пізніше італійський полководець згадував про вченого з вдячністю.
У 1855 році Пирогов оглядав вченого Дмитра Мендєлєєва, адже той мав проблеми зі здоров’я і всі думали, що у нього туберкульоз. Пирогов сказав, що Мендєлєєв ще всіх переживе. Так і сталось.
Перша дружина вченого померла після пологів у 24 роки.
У 1920 році усипальницю вченого пограбували й вкрали шпагу і натільний хрест. Певний час не проводились ніякі роботи з тілом через що зіпсував одяг і навіть деякі ділянки тіла. Повну реставрацію проводили після Другої світової війни.
Пирогов Микола Іванович – Вінниця та інші міста його пам’ятають, адже його внесок в медицину неоціненний. Завдяки йому тисячі солдатів могли зберігати кінцівки та не помирати від втрати крові.
Більше про історію Вінниці дізнайтесь за посиланням.